Протидія булінгу в Солотвинському ліцеї

Стоп булінг

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском; булінг  є нагальною проблемою сучасності.

Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

- супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, поширюють плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;

- у ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;

-  негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;

- може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;

- може повторюватися багато разів.

Булінг може мати різні форми:

Фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).

Вербальне цькування (обзивання чи глузування).

Булінг стосунків (relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок або коли вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.

Кібербулінг (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).

Усі форми булінгу — фізичний, вербальний, кібер- та стосунків — мають тенденцію виникати одночасно.

Загалом можна виділити чотири характерні ознаки українського шкільного цькування.

Перший момент – це жорстокість дітей, яка межує із садизмом.

Другий – фільмування побиття (і мало чи не тортур). Ці дві речі складно усвідомити тим, чия вікова категорія – 40+, адже навіть якщо у шкільному дитинстві людей середнього віку й траплялися бійки з однокласниками, вони не переходили певних меж.

Третій момент – вплітання у булінг фінансових мотивів.

Четвертий – участь у цькуванні дитини дорослих.

За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), минулого року 67% українських дітей віком від 11 до 17 років були жертвами, кривдниками або свідками булінгу.

Крім того, згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна входить у першу десятку країн Європи (9 місце з 42 країн) за поширеністю булінгу серед 11-15-річних школярів.

Такі випадки насильства в школі регулюються підзаконним актом –  наказом «Про заходи щодо реалізації Закону України щодо протидії булінгу у Солотвинському НВК»  від 04.02.2019. Батьки проінформовані про  цей наказ, що захищає права їхніх дітей. Розроблений цей наказ з метою впровадження ефективного механізму взаємодії служб у справах дітей, закладів соціального захисту дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, органів внутрішніх справ, закладів освіти, закладів охорони здоров’я.

Заклад освіти:

здійснює приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;

терміново (протягом однієї доби) передає повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи загрозу його вчинення;

у межах компетенції вживає заходів щодо виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення в закладах освіти;

організовує роботу психологічної служби системи освіти з дітьми, які постраждали від жорстокого поводження;

проводить роз’яснювальну роботу з батьками та іншими учасниками осітнього процесу із запобігання, протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми.

Посилаючись на цей наказ, батьки можуть вимагати від  керівництва школи  вжити необхідних заходів для припинення знущання над дитиною.

Якщо  по відношенню до конкретного учня в сім’ї застосовуються певні форми фізичного, сексуального, економічного чи психологічного насильства, то заклади освіти передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною (потерпілою)  чи загрозу його вчинення.  Органи внутрішніх справ  виносять постанову про притягнення батьків до адміністративної відповідальності за невиконання ними обов’язків щодо виховання дітей та вчинення насильства в сім’ї. Такі заходи можуть також застосовуватися до батьків агресора, що застосовує  тривале психічне або фізичне насилля по відношенню до особи, що не може захистити себе. (Стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей).

1. Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей — тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що потрібно знати класним керівникам, здобувачам освіти, батькам щодо протидії булінгу та будь- яких проявів насильства

Булінг (від англ to bully – задиратися, знущатися, змушувати погрозами) –ппоторювані, свідомі, навмисні та обдумані дії з наміром нашкодити, викликати страх шляхом погрози подальшою агресією.

Для дітей, що стали жертвами булінгу, характерні наступні (у тому числі патологічні) особливості поведінки:

втечі з дому, самоприниження та інші види деструктивної поведінки;

прикидаються хворими, щоб уникнути відвідування школи,  бояться самі йти до школи і зі школи, просять проводити їх на уроки, спізнюються;

Часто “губляться” речі, зламана техніка;

поведінка і темперамент змінюються;

виражені симптоми страху, що полягають у порушеннях сну і апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдькуватості і замкненості;

добре контактують з вчителями і погано з ровесниками;

втрата інтересу до занять;

рваний верхній одяг або пошкоджені речі;

часті прохання дати гроші, злодійство;

на уроках ведуть себе боязливо, замкнено, коли відповідають, по класу розповсюджується шум, сміх, коментарі;

часті забої, синці та інші травми;

під час перерви, в їдальні, тримаються осторонь інших, уникають ровесників і старших школярів, намагаються бути недалеко від вчителів;

мовчазні, не мають бажання йти на розмову;

постійна подавленість, самотність;

як прояв крайнього ступеню – буліцид.

Типові риси учнів, схильних до проявів насильства:

відчувають сильну потребу панувати     й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі;

імпульсивні й легко шаленіють;

часто зухвалі та агресивні в ставленні

до дорослих (передусім батьків і вчителів);

не виявляють співчуття до своїх жертв;

якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично

сильніші за інших.

Найчастіше жертвами шкільного ююююююбулінгу стають діти, які мають:

Фізичні недоліки: носять окуляри,  діти зі зниженим слухом, порушенням опорно-рухового апарату (наприклад ДЦП), тобто ті, що не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків.

Особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні, імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають занижену самооцінку.

Особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особлива форма голови, маса тіла (повні чи худі).

Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.

Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти).

Хвороби: епілепсія, заікання, енурез, дислалія (порушення мови), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).

Низький інтелект і труднощі в навчанні.

Існують певні ознаки, за якими можна розпізнати булінг:

когось затискають в кутку приміщення;

коли дорослий підходить до групки дітей вони, замовкають, розбігаються, різко змінюють діяльність ( можуть обійняти «жертву», начебто все в порядку);

один з учнів не обирається іншими ( в ізоляції);

весь клас сміється над одним і тим самим учнем;

образливі прізвиська;

обличчя учня: бліде, червоне (у плямах ), в сльозах, налякане, ознаки насильства на тілі;

молодші школярі бояться зайти в туалет;

школярі після уроків не розходяться, когось чекають біля школи  тощо;

під час групових занять дитину ігнорують або обирають останньою;

шкільні речі часто бувають розкидані по класу чи сховані.

Пам'ятка батькам

1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій вона народилася. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.

2. Не дивіться на дитину, як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину, як особистість – єдину, унікальну і неповторну.

3. Не виражайте часто своє незадоволення, критику – це тільки породжує антагонізм у стосунках дітей і батьків.

4. Давайте дітям можливість відчувати ваше визнання і схвалення.

5. Ніколи не намагайтеся запевнити дитинув тому, що вона погана.

6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.

7. Будьте взірцем емоційного самоконтролю і витримки.

8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.

9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, заборонений законом.

Так, у Сімейному кодексі казано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».

10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.

11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, що таке життя.

Порядок розгляду звернень заяв про випадки булінгу

Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою.

Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства.

Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Рекомендації до оформлення заяви

1. Подається державною мовою.

2. Чітко вказуються прізвища.

3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів.

4. Не допускати виправлень.

5. Зміст заяви пишеться в довільній формі.

Реагування на доведені випадки булінгу

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1.    У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2.    Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

3.    Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

–        якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

–        якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції  України із заявою.

4.    Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

5.    Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс України про адміністративні правопорушення)

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого: – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорокгодин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Процедура подання  (з дотриманням конфіденційності)

заяви про випадки булінгу (цькування)

1.     Усі здобувачі освіти Солотвинського НВК, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2.     На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

Зразок заяви

Директору Солотвинського ліцею

Мирославу Гуменяку

матері учня 7–А класу

Купчак Оксани Сергіївни

Тел.0977524116

ЗАЯВА

Доводжу до Вашого відома, що останнім часом моя дочка, Купчак Валентина Миколаївна, постійно зазнає морального та фізичного тиску з боку учнів 9 – Б класу Шудравого Івана та Завгороднього Артема. Прошу терміново розібратися в ситуації, що склалася.

Дата Підпис

3.     Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4.     До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5.     Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

ПЛАН ЗАХОДІВ

місячника з протидії булінгу та насильства в Солотвинському ліцею

«Зупинимо булінг разом»

План заходів Солотвинського ліцею

з реалізації Закону України щодо протидії булінгу