top
logo

На даний момент 22 гостей на сайті

Організація навчально-виховного процесу

Модель виховної системи Солотвинського НВК  «ЗОШ-ліцей» Богородчанської районної ради Івано-Франківської області

Справжня суть виховної роботи полягає зовсім
не у ваших розмовах з дітьми, не в безпосередньому                       
впливові на дитину, а в організації життя дитини.
А. С. Макаренко

Робота навчального закладу спрямована на реалізацію стратегічних державних завдань реформування змісту освіти, зокрема, на «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» (Національна доктрина роз­витку освіти). Школа не повинна готувати дитину до життя, а вчити жити, оволодівати практичними навичками життєтворчості, здійснюючи дію самореалізації у різних видах навчальної, ігрової, практичної діяльності. У самостійне життя має вийти творча особи­стість, яка здатна брати відповідальність за прийняті рішення на себе, критично мислити і використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’я­зування проблем, змінювати на краще своє життя і життя своєї країни. Самореалізація як необхідна умова виховання компетентного випускника школи, успішного громадянина України передбачає здійснення мож­ли­востей розвитку Я власними зусиллями, шляхом співдіяльності, співтворчості з ін­шими людьми, соціумом і світом у цілому. Л. Коростильова пише: «В найзагальнішому виді самореалізація як процес реалізації себе – це здійс­нення самого себе у житті і повсякденній діяльності, пошук і утвердження свого власного шляху в цьому світі, своїх цінностей і смислу свого існування у кож­ний даний момент часу».

Тому враховуючи запити суспільства, інтереси учнів та батьків у закладі створено:
1) Модель «Школи самореалізації».
2) Концепцію розвитку Солотвинського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ліцей».
3) Комплексну програму розвитку Солотвинського НВК «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – ліцей», куди входять:
- цільова програма «Обдаровані діти»;
- цільова програма «Професійна орієнтація»;
- цільова програма «Інвестиції в освіту».

Виховна мета закладу - це створення сприятливих умов для формування та самореалізації учня в соціумі як громадянин, професіонал, сім’янин.

Гуманізація і демократизація виховного процесу як напрям модернізації передбачає реалізацію моделі «Школи самореалізації», а також створення інноваційного виховного середовища, формування соціальної активності вихованців.

Цільовий компонент орієнтує на створення сприятливих умов для виховання, розвитку учнів у різноманітних видах позаурочної діяльності, для формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією.

Змістовий компонент визначає змістові лінії виховної системи відповідно до програми «Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» з урахуванням регіональних особливостей змісту виховання та профорієнтаційної роботи, а саме:

  • Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
  • Ціннісне ставлення особистості до людей
  • Ціннісне ставлення особистості до природи
  • Ціннісне ставлення особистості до мистецтва
  • Ціннісне ставлення особистості до праці
  • Ціннісне ставлення особистості до себе (через фізичне, психічне та соціальне «Я»)

Технологічний компонент. Зміст виховання реалізується у процесі навчально-виховної діяльності на уроках і в позакласній роботі, у співпраці адміністрації школи з Радою шкільного парламенту, у взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.
З метою створення сприятливих умов для виховання, розвитку  учнів у різноманітних видах позаурочної діяльності поєднуються традиційні форми і методи виховної роботи з новими та інноваційним технологіями та методиками виховання, а саме:

  • методика колективних творчих справ І.Іванова (Данилюк В.М., учитель української мови і література;  Іванків І.Й., учителі англійської мови);
  • інтерактивні технології (Дрогомирецька С.С., Борисюк І.Д., учителі початкових класів);
  • метод проектів у виховній роботі (Дзвиняцька Н.Й., учитель фізичного виховання; Несп’як О.М., педагог-організатор);
  • ігрові технології (Гавриш Л.М., практичний психолог;Годованець С.І., учитель початкових класів).
 

Організація методичної роботи

Проект

Керівник проекту: Максимів Наталія Георгіївна,заступник директора з навчально-виховної роботи Солотвинського НВК « загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей».

Нормативна база проекту:

Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні, «Концепція профільного навчання в старшій школі», Статут Солотвинського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей», Програма та концепція розвитку Солотвинського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей», «Положення про науково – методичну раду школи», «Положення про проектну діяльність», «Положення про портфоліо вчителя», «Положення про педагогічний моніторинг», та інші нор­мативні документи МОН України

Тип проекту:

практично-орієнтований, колективний, тривалий.

Учасники проекту:

педагогічний колектив Солотвинського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей».

Терміни реалізації проекту:

2009-2013 роки.

Мета проекту:

роботу педагогічного колективу Солотвинського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей» спрямувати на реалізацію науково-методичної проблеми «Формування позитивного іміджу школи, створення моделі компетентного випускника на основі концептуаль­них ідей особистісно орієнтованих педаго­гічних технологій», розробити систему діяльності методичної служби закладу з удосконалення професійної компетентності учителів.

Завдання проекту:

  • створити умови для розвитку творчого потенціалу учителів закладу, з метою підвищення науково-методичної та професійної підготовки педагогічних працівників шляхом організації роботи школи молодого учителя, методичних об’єднань учителів
  • предметників, психолого – педагогічного семінару,наукових семінарів,педагогічних читань, конференцій, методичних тижнів, педагогічних рад ;
  • організація роботи педагогів з питання впровадження в практику нових прогресивних ідей, технологій навчання і виховання,досягнень сучасної педагогічної науки і техніки;
  • сприяти поширенню передового педагогічного досвіду працівників НВК через організацію на базі закладу районних та обласних семінарів,участі у обласних конференціях та семінарах,публікації матеріалів у фахових виданнях.

Актуальність проекту:

Інноваційна школа – це школа, яка допомагає працівникам рухатись вперед, розвиватися. Ситуація, що склалась уданий період, потребує креативності вчителя як професійної риси. Це підтверджує використання в педагогічному лексиконі таких слів як «інновація», «нововведення» тощо.

Методична робота – один з важелів управління навчально – виховним процесом, спрямованим на виховання в учителів вимогливості до своєї праці, бажання знаходити раціональні методи навчання й виховання.

Внутрішньошкільна методична робота спрямована на розвиток професійної компетентності, виявлення творчого потенціалу всього колективу, вироблення інноваційного стилю діяльності, роботу в нових умовах, залучення до науково – дослідницької та експериментальної діяльності з метою впровадження інноваційних технологій у навчально – виховний процес.

Методична робота становить цілісну систему взаємопов’язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення професійного рівня всього педагогічного колективу. На розвиток ініціативи і творчості кожного учителя зокрема і загалом – на підвищення результативності навчально - виховного процесу, досягнення оптимальних результатів у навчанні та вихованні.

Саме зростання компетентності, професійності учителя – одна з умов підвищення якості освіти. Майстерність, імідж сучасного педагога забезпечує постійне, систематичне навчання на місцях. Відповідно, методична робота – важлива ланка системи неперервної освіти членів педагогічного колективу НВК.

Очікувані результати

Системні перетворення педагогічної діяльності щодо створення позитивного іміджу закладу приведуть до:

  • зростання педагогічної майстерності та фахової компетентності педагогів;
  • підвищення якісних показників навчальних досягнень учнів;
  • підготовка конкурентоспроможних випускників, здатних адаптуватися до змін у соціально – економічному середовищі, конкурувати на українському та європейському ринках праці.

Зміст проекту

Потрібно сьогодні сказати лише те,
що доречне сьогодні,
все інше відкладемо і скажемо,
коли буде потрібно.
Горацій

Для того щоб навчати інших, треба вчитися самому; щоб виховувати інших, треба починати з себе; щоб розвивати інших, самому потрібно постійно розвиватись.

З метою виявлення ставлення педагогів до нововведень у закладі, готовності учителів до реальної участі у інноваційних процесах, було проведено анкетування,з метою визначення для кожного учителя оптимальні форми методичної роботи. Головним проблемним питанням було формування мотиваційної діяльності учителів, тому основним завданням стало підвищення рівня особистісної значущості кожного в успіхах закладу нового типу як визначної мотиваційної сили. А як результат модернізації, об’єднання учителів різних предметів у методичні об’єднання

 

Навчальний план
Солотвинського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ліцей»

Богородчанської районної ради Івано-Франківської області на 2018-2019 н.р.

Робочий навчальний план для 1  класу розроблено за Типовою освітньою програмою для 1-2 класів , розробленою під керівництвом О.Я. Савченко.

Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Робочий навчальний план для учнів 2-4 класів складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) , розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Варіативна частина робочого навчального плану передбачає додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової – математики та української мови.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН на 2018-2019н.р.

Солотвинського НВК «ЗОШ-ліцей» для 1 класів

( відповідно таблиці 1  Типової освітньої програми до наказу МОН України від 20.04.2018р. №407 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня під керівництвом Савченко О.Я.)

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин

на тиждень

1

Мовно-літературна

Навчання грамоти

7

2

Іншомовна

Англійська мова

2

3

Математична

Математика

4

4

Природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбе-режувальна галузі)

Інтегрований курс «Я досліджую світ»

3

5

Технологічна

Трудове навчання

1

6

Інформатична

Інформатика

-

7

Мистецька*

Музичне мистецтво

Образотворче мистецтво

1

1

8

Фізкультурна**

Фізична культура

3

Разом

19+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять:

1

Навчання грамоти

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН на 2018-2019н.р.

Солотвинського НВК «ЗОШ-ліцей» для 2-4 класів (за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 року №407)

з п

Назва освітньої галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

Разом

1

2

3

4

Інваріантна складова

1

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

7

7

7

21

Іноземна мова

2

2

2

6

2

Математика

Математика

4

4

4

12

3

Природознавство

Природознавство

2

2

2

6

4

Суспільствознавство

Я у світі

-

1

1

2

5

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

3

Образотворче мистецтво

1

1

1

3

6

Технологія

Трудове навчання

1

1

1

4

Інформатика

1

1

1

3

7

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

3

3

3

12

Основи здоров’я

1

1

1

4

Разом:

20+3

21+3

21+

3

62+9

Варіантна складова

Додаткові години :

2

2

2

6

на предмети інваріантної складової  (християнська етика)

1

1

1

3

індивідуальні та групові заняття, консультації

( українська мова)

0.5

0.5

0.5

1,5

індивідуальні та групові заняття, консультації

( математика )

0.5

0.5

0.5

1,5

Гранично допустиме навантаження на учня

22

23

23

68

Сумарна кількість годин інваріантної та варіантної складових

25

26

26

77

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН на 2018-2019 н.р.

Солотвинського НВК «ЗОШ-ліцей» для 2 класу,

який працює за науково-педагогічним проектом « Інтелект України »

( відповідно додатку 2 до наказу МОН України від 02.11.2016 року№1319)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

1

Мови і літератури  ( мовний і літературний компоненти)

Українська мова

3,5

Читання

3,5

Іноземна мова

3

Математика

Математика

4

Еврика

1

Природознавство, суспільствознавство

Людина і світ

2

Навчаємося разом

2

Мистецтво

Мистецтво (музичне та образотворче)

1( 0,5/0,5)

Технології

Трудове навчання

0,5

інформатика

1

Здоровя і фізична культура

Основи здоров’я

0,5

Фізична культура

3

Усього

22+3

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

Сумарна кількість навчальних годин інваріативної і варіативної складових, що фінансується з бюджету ( без урахування поділу класів на групи)

25

Робочий навчальний  план для учнів 5-9 класів на 2018-2019 н. рік складено відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 року №405

Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову та варіативну складову робочого навчального плану.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план для 5-9 класів містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми.

Варіативна складова навчального  плану використовується на поглиблене вивчення математики у 8 та 9 класах.

У класах з поглибленим вивченням математики (8, 9 кл.) навчальне навантаження не перевищує санітарно-гігієнічних норм.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується  з варіативних модулей відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу(легка атлетика, баскетбол, футбол, теніс, ритміка)

Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу - художніх, музичних, спортивних школах тощо.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН на 2018-2019 н. р.

Солотвинського НВК «ЗОШ-ліцей» для 5-9 класів ( відповідно таблиці 10  Типової освітньої програми до наказу МОН України від 20.04.2018 р. №405 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня)

з п

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

8

9

1

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2.5

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Перша іноземна мова (англ. мова)

3

2+1

2+1

2+1

2+1

Друга іноземна мова              ( нім. мова)

2

2

2

2

2

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

2

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

Правознавство

-

-

-

-

1

3

Естетична культура

Мистецтво

-

-

-

1

1

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

4

Математика

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

5

Природо-знавство

Природознавство

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1.5

2

2

6

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

7

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

3

Разом:

25,5+3

27.5+3+1

29+3+1

29,5+3+1

31+3+1

Додатковий час :

2,5

2,5

2

2,5

1

Навчальні предмети:

Англійська мова

1

1

1

1

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня

28

31

32

33

33

Факультативи:

Фінансова грамотність

1

Християнська етика

1

1

1

1

1

Індивідуальні заняття:

Математика

0,5

0,5

0,5

0,5

Українська мова

0.5

0.5

0.5

Природа

0.5

Біологія

0.5

Усього ( без урахування поділу класів на групи)

28+3

31+3

32+3

33+3

33+3

Фізико-математичний ліцей

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН на 2018-2019 н. р.

Солотвинського НВК «ЗОШ-ліцей» для 1-2 курсів( відповідно таблиці 8  Типової освітньої програми до наказу МОН України від 20.04.2018 р. №405 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня)

з п

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1 курс (8 клас )

2 курс (9 клас)

1

Мови і літератури

Українська мова

2

2

Українська література

2

2

Іноземна мова

2

2

Зарубіжна література

2

2-0.5

2

Суспільствознавство

Історія України

1.5

1.5-0.5

Всесвітня історія

1

1

Правознавство

1

Етика

3

Естетична культура

Мистецтво

1

1

Художня культура

4

Математика

Математика

Алгебра

2+1+2

2 +2

Геометрія

2+1

2+2

5

Природознавство

Природознавство

Біологія

2

2

Географія

2

1,5

Фізика

2+2

3+1

Хімія

2

2

6

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

2

2

7

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1-0.5

1

Фізична культура

3

3

Додатковий час на вивчення спецпредметів

1,5

2

Разом:

31+3+2

32+3+1

Додатковий час

2

1

Навчальні предмети:

Алгебра

2

Фізика

1

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня

33

33

Усього ( без урахування поділу класів на групи)

33+3

33+3

Робочий навчальний план для 10 класу складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України №408 від 20 квітня 2018 року.

Навчальний план для 10 класу розроблено відповідно до Державного стандарту.

Робочий навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів .

Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення та матеріально-технічну базу, заклад прийняв рішення  про розподіл годин для формування  математичного профілю в 10 класі (алгебра – 6 год, геометрія – 3 год)та профілю українська філологія(українська література -4 год., українська мова -4 год., історіяУкраїни - 3 год.. англійська мова – 2,5 год.).(Протокол педагогічної ради №8 від 24 травня 2018 року)

У навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів  для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

За модульним принципом буде реалізовано  зміст базових предметів «Фізика і астрономія», «Біологія та екологія» .Розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії , біології та екології   здійснюється відповідно до навчальних програм.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні  обрали два предмети – Інформатику   та Мистецтво .

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН на 2018-2019 н. р.

Солотвинського НВК «ЗОШ-ліцей»  для 10 класу профілю українська філологія та з курсу математичного профілю (відповідно таблиць 2 та 3  Типової освітньої програми до наказу МОН України від 20.04.2018 р. №408 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

з п

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень за профілями навчання

українська філологія

математичний

(10 клас)

3 курс (10 клас)

Базові предмети

27

1

Українська мова

2+2

2

2

Українська література

2+2

2

3

Зарубіжна література

1

1

4

Іноземна мова ( англійська )

2+0,5

2

5

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3+6

6

Історія України

1,5+1,5

1 ,5

7

Всесвітня історія

1

1

8

Громадянська освіта

2

2

9

Географія

1,5

1,5

10

Біологія і екологія

2

2

11

Фізика і астрономія

3

3

12

Хімія

1,5

1,5

13

Фізична культура

3

3

14

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети

3

3

15

Інформатика

1,5

1,5

16

Мистецтво

1,5

1,5

17

Технології

-

-

Разом:

27+6

27+6

Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

8

8

Навчальні предмети:

 

Історія України

1,5

Іноземна мова

0,5

Українська мова

2

Українська література

2

Математика

6

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня

33

33

Факультативи:

 

Україна і світовий ринок

1

Захист Вітчизни

0,5

0,5

Християнська етика

0,5

0.5

Історія України першої половини ХХ ст. в особах

1

Всього фінансується по класно       ( без поділу класів на групи)

38

38

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН на 2018-2019 н. р. Солотвинського НВК «ЗОШ-ліцей»  для 4 курсів( відповідно таблиць 2 та 3  Типової освітньої програми до наказу МОН України від 20.04.2018 р. №408 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

з п

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень за профілями навчання

 

Фізико - математичний

 

4 курс (11 клас)

 

1

Українська мова

1

 

2

Українська література

2

 

3

Зарубіжна література

1

 

4

Іноземна мова ( англійська )

3

 

5

Математика

3+6

 

6

Інформатика

1

 

7

Історія України

1 ,5

 

8

Всесвітня історія

1

 

9

Економіка

1

 

10

Людина і світ

0,5

 

11

Географія

 

12

Художня культура

0,5

 

13

Біологія

1.5

 

14

Екологія

0.5

 

15

Фізика

2+4

 

16

Астрономія

0,5

 

17

Хімія

1

 

18

Фізична культура

2

 

19

Захист Вітчизни

1

 

20

Трудове навчання, технології

1

 

Разом:

25+10

 

Додатковий час

13

 

Навчальні предмети:

Математика

6

 

Фізика

4

 

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня

33

 

Факультативи:

Захист Вітчизни

1

 

Християнська етика

1

 

Психологія ( курс за вибором)

1

 

Всього фінансується по класно   ( без поділу класів на групи)

38

 

 

 

 



bottom

Створено Joomla!. Designed by: Free Joomla Themes, hosting. Valid XHTML and CSS.