Шляхами подвигу і слави наших батьків і дідів

Бойовий шлях 226-0ї Глухівсько-Київської Червонопрапорної

Ордена Суворова другого ступеня Стрілецької девізії.

226 Глухівсько-Київська стрілецька дивізія, другого формування була сформована в червні-липні 1943 року в районі Севська на Курській Дузі. Ядром дивізії була 129 окрема стрілецька бригада, а в грудні 1943 року в її склад увійшла 248 окрема курсантська стрілецька бригада.

З 05 липня по 23 серпня девізія приймала участь у Курській битві, а з 26 серпня по 26 вересня 1943 року дивізія прийняла участь в боях за звільнення лівобережної України.

26 серпня 1943 року дивізія в складі 60-ї Армії, починає бойові дії і прориває оборону ворога Севська, а в районі Богачевська вийшла на територію України.

30 серпня 1943 року дивізія штурмом заволоділа м. Глухів Сумської області. За це Наказом Верхового Головнокомандуючого №7 від 31 серпня було присвоєне Почесне найменування «Глухівська».

В ході боїв на лівобережній Україні вона форсує ріки Сень і Десну, а також звільняє населені пункти: Плиски, Крути, Ніжин, Остер і т.д. і сприяє звільненню міст Конотоп і Бахмач.

26 вересня 1943 року дивізія форсує річку Дніпро і займає плацдарм в районі с. Тол окунь.

З 26 вересня по 03 жовтня 1943 року дивізія веде кровопролитні бої за утримання і розширення плацдарму на правому березі Дніпра.

За подвиги на Дніпрі 23 воїнам дивізії було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Серед нагороджених – перший командир дивізії полковник Петренко Василь Якович, пізніше Генерал-лейтенант, професор.

3 листопада 1943 року почалась Київська бойова операція, яка продовжувалась до 17 листопада 1943 року, в ході якої дивізія в складі 60-ї Армії, прориває оборону ворога і сприяє військам І-го Українського фронут у визволенні м. Києва. За що, дивізії 6 листопада 1943 року було присвоєно Почесне найменування «Київська».

За звільнення м. Коростинь дивізія нагороджується орденом «Червоного прапора».

З 18 по 25 листопада 1943 року дивізія веде важкі захисні бої силами противника в м. Коростень.

Приймаючи участь в Житомирсько-Бердичівській бойовій операції з 22 грудня 1943 року по 14 січня 1944 року дивізія звільняє населені пункти: Червоноармійськ, Кропивню, Рогачев… , а 15 січня 1944 року м. Славуту.

11 лютого 1944 року дивізія звільняє м. Шепетівку, за звільнення, якої дивізія Наказом №73 від 11 лютого 1944 року нагороджується Орденом Суворова ІІ – го ступеня.

28 лютого 1944 року дивізія форсує річку Горинь, захоплює плацдарм і звільняє: Гулявці, Соснівку, Солотвин  та ін.

5 березня 1944 року звільняє м. Із’яслів, смт. Білгорода, 8 березня 1944 року – Антоніни; 9 березня – Збариш; 16 березня – Волочиск; 20 березня – Підволочиськ, Золочів, а 30 березня 1944 року Монастириськ і Підгайці.

Незабутній подвиг воїнів дивізії в районі Підгайць в квітні  в складі 18 гвардійського стрілецького корпусу І-ї гвардійської армії. В ході важких оборонних боїв, з переважаючими силами противника в районі Підгайці – Монастириськ дивізія була змушена відійти на правий берег р. Дністер і після підмоги зайняти оборону в районі Коршев. Приймаючи участь у Львівсько-Сандомирській бойовій операції, з 13 липня – 29 серпня 1944 року,  в складі одинадцятого стрілецького корпусу вісімнадцятої армії 23 червня 1944 року дивізія переходить в наступ і прориває оборону ворога, звільняє Коршев, Черемхів, Голосків, Парище,  Пнів, Надвірну; Молодиків, Бабче, Маркова, Раковець, Солотвин – 26 липня 1944 року; Космач, Дзвиняч, Росільна – 27 липня 1944 року; Міжгір’я, Небилів, Перегінськ – 28 липня 1944 року; Ріпне, Спас, Лоп’янку – 29 липня 1944 року, приймають участь у визволенні м. Долини  і виходять в перед гір’я Карпат, перерізавши дорогу через Вишківський перевал в Венгрію.

В перших числах серпня 1944 року дивізія отримала наказ зайняти оборону Південно-Західніше            смт.Вигода із завданням недати можливості ворогові заблокувати дорогу в Угорщину через перевал.

6 серпня 1944 року дивізія увійшла в склад сформованого четвертого Українського фронту.

Дивізія приймає активну участь в Східно-Карпатській операції з 8 вересня по 28 жовтня 1944 року.

Веде бої за Лубківський перевал, хребет Магура.

Восени 1944 року і зимою 1945 року дивізія приймає участь в Східно-Карпатській операції по звільненню Південно-Східних районів Словаччини.

Героїчний шлях дивізії проходить через гірські перевали Словаччини і Польші.

Переможному 1945 році дивізія з 6 по 11 травня приймає участь в Пражській операції, вже у складі 38 Арміїі і закінчує свій бойовий шлях Чеських Бродах.