top
logo

На даний момент 6 гостей на сайті

Історія рідного селища своїми очима

Вступна частина

Область: Івано-Франківська область
Район: Івано-Франківський район
Селище міського типу: Солотвин
Населення: 3867 осіб
Щільність населення: 204 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 77753
Телефонний код: +380 3471
Координати: 48°42'31″ пн. ш. 24°25'18″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 421 м.
Площа: 19 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Бистриця-Солотвинська
Колишня назва: Краснопіль, друга половина XVI століття: Солотвин

Містечко Солотвин – одне з найдавніших на Прикарпатті. Про нього є згадки в руських літописах. Спочатку воно називалося Краснопіль або Краснополе. Ця назва означає, що поселення розміщувалося на красному, тобто красивому полі. Магнати Яблоновські, які довгий час володіли населеним пунктом перейменували його в 1649 р. у Солотвин. Ця назва пов’язана з сіллю яка виділялася на тутешніх полях. Такі поля називали слатина, солотва, солотвина. Із такою ж назвою є містечко і на Закарпатті, а Солотвин на Прикарпатті дав назву річці, на якій воно лежить. Статус селища міського типу Солотвину надано в 1940 р.

За часів Галицько-Волинської держави переважна більшість селян Краснополя займалася скотарством. Більш бідніші належали до так званих «халупників», тобто мали хату, а при ній невеликий наділ землі. Бідність поглиблювали непомірні податки з боку дідичів містечка. Періодично спалахували сутички селян з представниками власників. На хвилі національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельеницького в містечку сформувався повстанчий загін, який очолив Грицько Швед. Селяни напали на замок Яблоновського, його частково зруйнували, власника вбили, а майно розділили поміж селян. Однак, у відповідь на це селянське повстання гніт тільки посилився.

Життя Солотвина покращилося з розвитком видобутку солі. Ця галузь промисловості давала значні прибутки. Сіль Бистрицею і Дніпром експортувалася до Польщі і далі за кордон. Також у містечку з’явилися ремісники і торговці. З Солотвина в інші міста Речі Посполитої продавалась деревина, шкіра та мед. Поруч з цим відбувався культурний розвиток містечка. Було побудовано церкви та костел, при яких існували школи та бібліотеки.

За століття пізніше після національно-визвольної боротьби Солотвин став ареною опришківського руху. Саме з-під Солотвина в 1744 р. народний месник Олекса Довбуш готував напад на Богородчани. Дідичі містечка не шкодували ні сил, ні коштів для придушення опришківського руху. Софія Яблоновська навіть вислала цілий загін добре озброєних жовнірів для боротьби з повстанцями.

Cолотвин  був місцем військових дій під час обох світових воєн. За міжвоєнних часів містечко мало декілька заводів, в тому числі лісопильний і цегельний, тут працювали дрібні ремісничі цехи і заклади торгівлі. З українських товариств активно працювала «Просвіта» та спортивне товариство «Луг».

Близько 15 років Солотвин був районним центром, а в самому районі відбувався активний супротив новій владі вояками УПА. В самому містечку була тюремна катівня, де радянські військові і поліціанти знищили не одне юнацьке життя. Вже в незалежній Україні на місцевий цвинтар перепоховали прах 26 героїв-повстанців.

Детальніше

 

 

bottom

Створено Joomla!. Designed by: Free Joomla Themes, hosting. Valid XHTML and CSS.